Піони в саду

 

        

Вже четвертий день планую написати пост під цим флетлейчиком, але в умовах Карпатських красот все ніколи, а ввечері змучений завалюєшся в ліжечко. 

Тут на гуцульщині всі дуже дбають про красу біля дому, садять багато квітів, декоративних рослин (це в них, мабуть, в генах любов до красивого, бажання прикрашати довкола свого помешкання квітами, оздоблювати різьбою та витворами різних ручних ремесел) Відповідно на їхніх базарах-ярмарках завжди продають ну дууже багато різноманітних видів квітів, дерев, цікавих рослин. І місцеві жителі систематично та натхненно їх купують. Кожного сезону це щось інше. І всі садівничі ноу-хау та трендові новинки відразу з'являються тут в продажі.
Ми зі Світланою
 самі дуже любимо квіти та різні рослини, тому кожного разу сюди приїжджаємо за новими сортами фруктових дерев, квітів, декоративних кущів для свого чарівного саду.
Так і цього разу придбали все що запланували - декілька видів груш, черешні, сливи і навіть кущі ягід годжі.
А коли пішли повз квіткові ряди помітили стареньку бабусю з букетом велетенських білих деревовидних піон, які доволі рідкісні і їх не часто зустрінеш в продажі. Моя Свєтка вже давно полює за цими древніми видами піон (які живуть по 300 років) на різних сайтах і тому були приємно здивовані та раді бачити їх саме тут на базарі в звичайної бабусі 80 літ, адже вони є доволі дорогими. Правда кущів цих квітів для посадки в бабусі вже не було, продала. Але сказала що в неї дома ще багато таких росте...і біла, і рожева, а ще більше 20 видів півників, 15 видів лілейних і ще купу всього. Бабуся виявилась не такою вже й звичайною, а практично українським Бурбанком. Тому ми вирішили їхати до неї. А там нас чекала ціла екскурсія її ботанічними володіннями, розповіді про те, як вона замовляла ці всі чудові сорти квітів з різних країн і витрачала на них всі свої заощадження, про особливості вирощування, аромати, кольори кожної з цих квіток. Сама бабуся дуже красива, доглянута, витончена та усміхнена, як та квіточка, хоч їй і 80.
В результаті
від неї ми вийшли щасливі з білою та рожевою деревовидними піонами, карликовими півниками, кущами ягід Лонг бері і обіцянкою, що ми до неї ще завітаємо коли це все буде цвісти!

А на фото врожай нашої спаржі. І мало хто знає, що її можна їсти також і в сирому вигляді - дуже смачна та ніжна ( по смаку нагадує молодий зелений горошок в суміші з огірком )) + дуже корисна!
...а поряд біля спаржі квіти первоцвіту на чай.

Автор статті: Оксана Павлюк